Надра

Мінерально-сировинна база

На території області обліковується 295 родовищ і 64 об’єкти обліку(з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 93 родовища і 34 об’єкти обліку експлуатується.

Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титан-цирконійових руд).

Підземні води

Підземні води –важлива частина водних ресурсів Харківської області територія якої розташована на межах Дніпровсько –Донецької западини, що входить складовою частиною у Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Підземні прісні води представлені 41 родовищами, з яких на 26 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничо-технічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 3 родовищами.

В Харківській області здійснюється промисловий розлив вод джерел Березівський, Шатилівський, Піонерський, Синіха, артезіанських свердловин № 721 (пивзавод “Рогань”), с. Циркуни (“ПолімерАгро”).

Стан геологічного середовища

Територія Харківської області розташована в межах трьох геоструктурних районів: Придніпровського грабена, південного схилу Воронезького масиву та складчастої області північно-західної околиці Донецького кряжу.

Район Придніпровського грабена займає більшу частину області, на території області відсутні виходи порід старіше палеогену. Південний схил Воронезького масиву розташований у північно-східній частині області і характеризується пологим схилом пластів к південно-заходу і проявами крейди в річних заплавах.

Складчаста область північно-західної околиці Донецького кряжу розташована на півдні та представлена куполовидними антиклинами, в межах яких оголяються мезозойські та палеозойські породи.

Покрив Харківської області має спокійний характер.

Абсолютні відмітки коливаються від 67 до 258 метрів.

Територія Харківської області відноситься до басейну Сіверського Дінця та Дніпра.

В геологічній структурі області приймають участь породи від кам’яно-угільних до четвертинних, які оголені на поверхні, докембрійські та девонські, які залягають на глибині. Четвертинні, неогенові та палеогенові відложення вкривають всю поверхню області. Складені вони пісками та піщано-глинистими породами.

Ендогенні геологічні процеси

Ендогенні екологічні геологічні процеси, які представлені землетрусами, вулканічною діяльністю, здвижками плат земної кори, цунамі і тайфунами, на території Харківської області не зареєстровані.

Екзогенні геологічні процеси

Харківщина належить до регіонів з широко розвинутими екзогеннимигеологічними процесами, такими підтоплення, зсувні явища та просадні грунти. В області спостерігається тенденція переважно техногенної активізації цих несприятливих процесів.

До найпоширених екзогенних геологічних процесів відноситься підтоплення земель. Всього в області зареєстровано 460 підтоплених населених пунктів із загальною площею підтоплення близько 6000 га. Особливо схильні до підтоплення м. Харків (3500 га), м. Валки (400 га), м. Ізюм, (200 га), смт. Печеніги (200 га), смт. Первомайськ (144 га), м. Барвенково (134 га), с. Краснопавлівка (120 га).

В 63 сільських населених пунктах площа підтоплених земель складає більше 10 га. Найбільш підтопленими за кількістю населених пунктів є такі райони області: Сахновщанський – 59 населених пунктів, Лозівський – 38, Близнюківський – 24, Барвінківський, Борівський та Кегичівський – 19, Кегичівський – 19, Зачепилівський – 18. У решті районів області підтоплення зазнають від 4 до 14 населених пунктів.

У кожному районі є небезпечні населені пункти з великою кількістю підтоплених домоволодінь. Підтоплено території 12 райцентрів: смт. Кегичівка — 1350 домоволодінь, смт. Сахновщина — 600, смт. Барвінкове — 500, смт. Близнюки — 46 і територія районної лікарні, м. Дергачі — 376, м. Куп’янськ — 320, смт. Золочів — 142, смт. Великий Бурлук — 128, м. Красноград — 110, смт. Печеніги — 100, смт. Борова — 68, м. Чугуїв — 20.
У м. Харкові у підтопленому стані знаходиться близько 3500 га забудованих територій. Найбільш небезпечними є райони Основи, Журавлівки. Центрального ринку, заводів "Будкераміка" та "Комсомолець", дамби по пр.Леніна через Саржин Яр, схилів річної долини вздовж вул. Клочківської, Журавлівських схилів та ін.

Підтоплення грунтовими водами території м. Харкова та значної кількості населених пунктів області є однією з причин погіршення екологічного і санітарного стану, умов експлуатації житлового фонду та інженерних мереж забудованих територій.
За попередніми даними в населених пунктах області є більше 20 ділянок, де існує ситуація , яка загрожує порушенню стійкості будівель та споруджень.

На території Харківської області практично повсюдно поширені просадні лесоподібні суглинки та супіски, породи, подібні за своїми властивостями до типових лесів, для яких характерна видима неозброєним оком пористість (макроструктура), що обумовлена наявністю коротких тонких, практично вертикальних трубчастих пор-канальців, швидка розмокаємість у воді, відсутність дрібної шаруватості, карбонатність, присутність вапняних стяжінь.

Просідання в лесових грунтах являє собою нерівномірні деформації переважно вертикального характеру, які відбуваються внаслідок суттєвої зміни фізико-механічних властивостей грунту під впливом дії вологи в умовах певного напруженого стану.

{арактер прояву і швидкість розвитку просідних деформацій створює великий вплив на деформації різних конструкцій будинків та споруд. Зволоження основи будівлі може викликати серйозні аварії будинків чи споруд та привести їх до стану повної непридатності для подальшої експлуатації.

Екологічні проблеми при будівництві на просадних ґрунтах полягають в:

зниженні міцності грунтів і активізація зсувних процесів;
деформації фундаментів і будівельних конструкцій при замочуванні грунтів основ;
розривах і розстикуванні в інженерних мережах, що сприяє збільшенню витоків;
затопленні (при витоках з водонесучих мереж) і зниження експлуатаційної придатності підвалів будинків, основи яких ущільнювалися важкими трамбовками;
погіршенні санітарно-гігієнічних умов при затопленні підвалів.

В населених пунктах Харківської області ці процеси широко розповсюджені, але їх масштаби та наслідки менш небезпечні, чим у районах із другим типом грунтових умов за просадочністю (Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська області).

Аналіз стану природно-техногенної безпеки Харківщини – її міст, селищ і м. Харкова – підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізико-геологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей.

версія для друку